A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Вознесенський професійний ліцей

24 березня 2021 р. – 77-а річниця з Дня визволення Вознесенська від німецьких окупантів

Дата: 24.03.2021 13:26
Кількість переглядів: 68

   Вже 77 років пройшло з того березневого дня, коли прийшов довгоочікуваний мир на землю Вознесенщини. Це була перемога зі сльозами на очах. Це були сльози радості і одночасно сльози горя.

 Мирне життя нашого міста, як і інших міст і сіл нашої Батьківщини, обірвала Друга світова війна. На початку серпня 1941 року гітлерівські загарбники підійшли до Вознесенська. Частини Червоної Армії 5 діб обороняли місто. Проте не рівні сили не могли надовго затримати масовий наступ німецьких військ. 6 серпня фашисти захопили Вознесенськ. Настали страшні дні фашистської неволі. Близько двох тисяч молодих вознесенців було вивезено у Німеччину. Понад 4 тисячі місцевих жителів були розстріляні. 961 день на Вознесенщині господарював ворог.

Але жителі нашого міста не підкорилися, вони і в тилу, з перших днів війни чинили масовий опір фашистам. Восени 1941 року у Вознесенську був створений підпільний центр, командиром якого став М.В. Пошукайло, комісаром – М.О. Чернов. Підпільники випускали листівки, виводили з ладу німецьку техніку, підривали німецькі склади з боєприпасами, рятували молодь від каторжних робіт у Німеччині, визволяли військовополонених. Але за доносом провокатора, травневої ночі 1943 року підпільників було заарештовано. Після жорстоких знущань на світанку 62 учасники підпілля були розстріляні.

І ось прийшла переможна весна. Весна 1944-го року. Війська 3-го Українського фронту під командуванням Р. Я. Малиновського принесли місту довгоочікувану перемогу. Бої за Вознесенськ зав’язались 20 березня. Штурм міста тривав майже 3 доби. Особливо гарячі бої розгорнулися біля залізничного вокзалу. 24 березня 1944 року, о другій годині ночі, наші війська вступили у місто.

Для сотень бійців бій за наше місто став їх останнім боєм. Вічним сном сплять на вознесенській землі сини різних національностей. Серед них  – Герой Радянського Союзу гвардії капітан Осадчий Олексій Антонович, Олексій Первухін,  Пилип Андреєв, Василь Корнійко, Климентій Олейнюк. У визволенні нашого міста також брав участь Олексій Іванович Скурлатов, який став прототипом пам’ятника радянському воїну в болгарському місті Пловдив та на честь якого була написана пісня «Альоша».

Сьогодні, коли Україна знову змушена відстоювати свою незалежність і свободу, ми схиляємо голови перед пам’яттю жертв Другої світової війни. Ми шануємо і будемо шанувати пам’ять про героїв, полеглих в боях за визволення нашого рідного міста.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень