Опоряджувальник будівельний

Затишок, комфорт, зручність – ось три кити, на яких тримаються будівлі. Але будь-які будівлі з часом потребують ремонту – дрібного, косметичного або значного, капітального. І тут чимало залежить від вміння це зробити. Сучасне будівництво – це відповідальний захід, який вимагає високого професіоналізму.

 Історія розвитку української держави невіддільно пов’язана з особливістю формування архітектурної стилістики, досконалістю будівельної індустрії.

 З кожним роком підвищуються вимоги до архітектурної виразності будівель і їх художньо – декоративного оформлення. Декоративні штукатурки і високоякісне пофарбування надають будинкам і приміщенням завершеності, підкреслюють їх архітектурно-художню виразність, покращують санітарно-технічні умови експлуатації приміщень, позитивно впливають на емоційний стан людини.

Для кожної людини його дім – це передусім місце, де йому комфортно, де вона може відпочити або навпаки попрацювати.

Дім – це місце, куди їй завжди хочеться повернутися, де вона відчуває  себе захищеною, де її чекають тепло і затишок. Тому не останню роль відіграє естетичне опорядження будинку. Руками малярів приміщення набуває завершеного вигляду. Цю професію можна віднести до мистецтва тому, що маляр працює у світі фарб, як музикант у світі звуків. Незважаючи на розвиток індустріального опорядження, штукатурні роботи займають значне і особливе місце в будівництві. А оштукатурювання залишається одним із найпоширеніших видів опоряджувальних робіт. Саме опоряджувальники надають усім будівлям і спорудам завершеного вигляду. Праця опоряджувальників у цьому відношенні схожа на роботу гравера, який перетворює безбарвний шматок безбарвного алмазу в абсолютно новий коштовний камінь, що виблискує усіма гранями.

З кожним роком будівельні роботи все більше удосконалюються. Безупинно росте оснащеність будівельної промисловості механізмами. Сотні тисяч машин знаходиться сьогодні в розпорядженні будівельників. І яких машин!

Вдумайся у велич місії будівельника, відчуй небачені за розмахом масштаби його діяльності! Будівельники завжди є носіями добра і благополуччя людей, це завдяки будівель­нику в країні тисячі людей щорічно святкують новосілля в зручних, гарних, сучасно обладнаних квартирах. Це завдя­ки йому, Будівельнику, невпізнанно змінює образ наша Земля, її міста і села, вступають в дію нові заводи і шахти, торгові центри і тваринницькі ферми, суднобудівні верфі й електростанції, прокладаються тисячі кілометрів залізничних і шосейних шляхів. Все, що ми ба­чимо навколо, — квартира, будинок, вулиця, Школа, завод, місто — все створено умілими руками будівельника. Чи є інша професія, порівнюючи з цією за широтою і роз­маїтістю інтересів, інша праця, порівнювана із цим завзя­тим, творчим злетом, що переборює труднощі й негоду?

Штукатур

      Короткий опис: У наш час є різні способи облицювати цегляні або бетонні стіни всередині приміщення: можна гіпсокартоном, плиткою, облицювальними панелями і т. п. Але все ж, найчастіше перевага віддається старому способу - штукатурці. Це такий процес, коли стіни покривають шаром розчину з піску, цементу або гіпсу. Плюсом такого рішення можна вважати економію місця, оскільки сам шар займає не більше 3-4 см. Штукатур - це фахівець, який виконує таку роботу.

      Історія професії: Перші штукатури з'явилися в Давньому Єгипті за 5000 років до н. е.. Працювали ці люди з гіпсом та глиною. Їх завдання полягало в тому, щоб вирівняти поверхню стін як зсередини, так і зовні будинків. Це була технологія високої якості, оскільки їх робота збереглася і донині, а праці нинішніх будівельників відвалюються від стіни вже через 10 років. Протягом століть зміни відбувалися не тільки в складі розчину, але і в типі використовуваних інструментів. Широко поширений нині цемент придумали в XIX столітті шляхом обпалення деяких його складових - гіпсу, глини, вапна тощо. Тоді ж штукатури стали широко застосовувати цей матеріал. На території нашої країни цемент вперше стали використовувати при будівництві храмів, а вже потім для будинків іншого призначення ....

      Соціальна значущість професії в суспільстві: Будівельники створюють дуже цінний товар - нерухомість. Про неї мріють сотні мільйонів людей по всій планеті. Причетні до створення цієї цінності та штукатури. При здачі багатоповерхового будинку підрядником повинні бути оштукатурені величезні площі, тому при виконанні внутрішніх робіт на будівництві такого будинку працює кілька десятків штукатурів.

    Штукатур виконує такі основні функції:

• виготовлення розчину з сухих готових розчинних матеріалів і сумішей;
• накладання розчину на поверхню, що підлягає оштукатуренню;
• вирівнювання та за гладження поверхонь;
• опорядження колон, балок, фасадів тощо.

Кваліфікований штукатур повинен знати:

• види та властивості основних матеріалів;
• види та властивості готових сухих розчинених сумішей;
• способи приготування розчинів;
• правила користування та будову механізмів, обладнання, яке використовується під час виконання штукатурних робіт. 

   Знаряддя праці:

Сьогодні у будівництві використовують нові нетрадиційні матеріали і технології: модифіковані будівельні суміші, високодекоративні покриття, полімермінеральні синтетичні штукатурки, а також сухі способи опорядження поверхонь.

Для опорядження фасадів штукатурками працівники користуються спеціальним інструментом: штукатурний молоток, насікальний молоток, сокіл, ківш, штукатурна лопатка або кельма, півтерки, терки, правило; Для влаштування штукатурно-декоративного покриття: шпатель, терка з пінопласту, рельєфні валики, змішувач із насадкою.

   Масовість і унікальність професії: Люди з такою професією працюють в різних організаціях. Адже не тільки будівельні компанії містять бригади штукатурів. Такі фахівці працюють ще й у великих організаціях з великим обсягом своїх приміщень, які потрібно постійно ремонтувати і перебудовувати. Багато штукатури воліють шукати замовлення самі, не наймаючись на якусь фірму. Будівельники цієї професії мають бути фізично витривалі і не мати алергії на пил. При наявності відповідної освіти штукатур може з часом стати майстром оздоблювальних робіт, але навряд чи хтось на це піде, оскільки такий працівник отримує менше грошей.

Ризики професії: Плюсом цієї роботи слід вважати хорошу оплату праці і те, що вона найчастіше виконується всередині будівлі, а значить, не доведеться сильно мерзнути або смажитися на сонці. Але все-таки це нелегка праця, при якому неможливо залишатися чистим. Після робочого дня у штукатура пісок і гіпс скріпить на зубах, а також можливий кашель через осілої в легенях пилу. Зрозуміло, що це не самий безпечний для здоров'я працю. Професія висуває високі вимоги до здоров’я спеціаліста. Він повинен бути не схильним до застуд, мати гострий зір, надійний вестибулярний та опорно – руховий апарат, не боятися висоти, не страждати на хвороби, пов’язані з втратою свідомості, захворюванням шкіри, особливо кистей рук.

Допрофесійна освіта: Для оволодіння професією необхідні знання з фізики, вміння читати будівельні креслення, мати добру фізичну підготовку.

Щоб досягти високої якості штукатурних робіт, особливо при оздобленні кутів або складних профілів поверхні, представнику цієї професії потрібно докласти чимало вольових зусиль. Йому мають бути притаманні витриманість, наполегливість та терпіння.

Де отримати професію: На штукатура навчають у професійно-технічних училищах. Під час практики учень вже може заробляти гроші, якщо він виконує роботу на досить професійному рівні.

Маляр

   Короткий опис: Напевно, більшість з нас хоч раз щось фарбували - або заміський будинок, або паркан, або ж двері у квартирі. Той, хто займається цим майже кожен день і заробляє цим на життя, називається маляр. Така людина теж художник, тільки в нього замість полотна служать будівлі, машини та інші об'єкти. Не кожен, хто взяв у руки пензлик і банку фарби, зуміє перефарбувати поверхню як справжній професіонал. Цьому ремеслу також потрібно вчитися. Однією із затребуваних професій в даний час є професія маляра. Її плюси полягають в тому, що ви завжди і без проблем знайдете цікаву роботу, і при тому, добре оплачувану. Маляр, за визначенням тлумачного словника - робітник, що займається фарбуванням будівель, приміщень.

Професія маляра має багатовікову історію. Людина з давніх часів прикрашав своє житло, храми, палаци. Про це свідчить розпис стін і склепінь печер - слід, залишений первісними людьми. Для розпису стін людина використовувала природні барвники. Наприклад, індиго (синій) витягували із стебел і листя рослин, вирощуваних на Яві і Філіппінських островах. Використовувалися також глина, крейда, охра та інші природні матеріали. Спосіб приготування фарб тримали в секреті. Природні фарби застосовувалися майже до 19 століття. Потім настало століття готових фарб. В наші дні барвники виготовляються у вигляді сухих порошків, паст, рідин.

Оздоблення будинків і споруд здавна переслідує дві мети: утилітарну - захист фарбуванням будов від несприятливого впливу зовнішніх умов, і естетичну - формування за допомогою колірної гами естетичного смаку людини і відповідного емоційного стану. Саме смак досвід майстрів, які виконують малярні роботи, створюють красу інтер'єру.

Професія маляра відноситься до профілю оздоблювальних робіт. Це кінцеві операції, що завершують працю всього колективу будівельників.

Побачити поезію кольору і світла дано не кожному. Тим, хто отримає професію «маляр», це стане доступно. Маляр не лише володіє пензлем і підпорядковує собі фарби, він ще й створює дивовижні за красою твору. Да-да! Саме твори. Адже вдало підібраний колір, точно і професійно нанесена фарба перетворює будь-яку будівлю, приміщення, навіть невелику кімнату. Змінюється сприйняття простору і предметів у ньому. І все це відбувається по подуву рук маляра. Маляр працює в будівельних організаціях, ремонтно-будівельних та житлових управліннях на обробці промислових, житлових, культурно-побутових будівель. Професія маляра відрізняється великою кількістю ручних операцій. Тому кількісні та якісні показники праці залежать від майстерності працівника.

   Історія професії: Невідомо коли з'явився на Землі перший маляр. Технологія виготовлення фарб з охри і тваринного жиру відома людям як мінімум 20 000 років. Приблизно тоді ж з'явилися перші пофарбовані предмети, що свідчить про знайомство людини з малярні ремеслом. Безліч таких виробів дісталися вченим у спадок від цивілізацій шумерів, єгиптян, китайців, ольмеків та інших. В руїнах будівель ще початку Мінойської цивілізації в Греції були виявлені забарвлені елементи стін. Але згадки про малярів, як про професію, що відокремилася від інших будівельників і від художників, відносяться до середини XIX століття, так як до цього часу готові фарби не випускалися. Це ускладнювало їх використання на виробництві, бо треба було самим діставати і змішувати інгредієнти ....

    Маляр повинен знати:

• технологію оздоблювальних робіт,
• хімічний склад розчинів та барвників,
• правила кольоростворення і прийоми змішування пігментів з урахуванням їх взаємодії: мати гарний художній смак,
• вміти не тільки готувати розчини, обробляти поверхні, використовувати у своїй роботі механізми, але й глибоко і тонко відчувати, розуміти, відтворювати прекрасне;
• правила та способи підготовки поверхонь для фарбування;
• правила та способи роботи з масляними, казеїновими, силікатними, силіконовими, акриловими, емалевими, лаковими, водними та іншими фарбами, пігментами, наповнювачами та супутніми матеріалами;
• технологію приготування фарб різних видів;
• види розпису та шрифтів;
• правила розмічання поверхонь;
• правила та способи кольороутворення, підбирання та складання трафаретів;
• способи та прийоми розпису поверхонь;
• вимоги щодо допустимих відхилень поверхонь, що підлягають фарбуванню.

Таким чином, основна ц і л ь діяльності маляра - оздоблення внутрішніх та зовнішніх поверхонь за допомогою фарбування і обклеювання.

Основний предмет праці - техніка (ремонт будівель і споруд), супутній - художній образ (образотворча робота). У своїй роботі маляр використовує речові (гарматні) засоби праці - ручні (кисть, валик), механічні (верстат для різання шпалер), електричні (фарборозпилювачі, мелотерки, фарботертки, мішалки), вимірювальні інструменти (кутник, схил). Крім цього, до основних відносяться його нематеріальні (функціональні) кошти - наочно-образне мислення, просторова уява, зорова пам'ять, хороша концентрація і розподіл уваги; хороша координація рухів всього тіла, особливо рук, а також органи почуттів - зір, слух, дотик.

Психофізиологічну напругу в роботу маляра можуть вносити такі фактори:

• фізичні навантаження (втома м'язів рук, ніг, спини);
• незручність від робочої пози (тривалі, багаторазово повторюються за зміну фізичні зусилля);
• вплив комплексу природних і сезонно-кліматичних умов (холод, спека, вітер, вологість і т.д.);
• вплив специфічних умов праці (підвищена вологість повітря, токсичні випаровування);
• можливість роботи, пов'язаної з несподіваною небезпекою і ризиком для життя (робота на висоті, з електроінструментом); підвищена матеріальна відповідальність.

Вимоги до професії, до індивідуальних здібностях фахівця:

• фізична витривалість;
• наочно-образне мислення;
• просторова уява;
• здатність до концентрації і розподілу уваги;
• хороша зорова пам'ять;
• здатність розрізняти кольори;
• витривалість вестибулярного апарату (почуття рівноваги).

   Ризики професії: Вона не рекомендується людям, які мають захворювання опорно – рухового апарату, вестибулярного апарату, опорорухального апарату, ревматизм, алергію, гіпертонію, захворювання очей, дальтонізм. Істотним недоліком такої роботи потрібно вважати все той же розчинник, який може за кілька років людини довести до астми.

Соціальна значущість професії в суспільстві: Перевагою такої професії є її інтернаціональність. Адже маляр потрібен у будь-якій країні - будівлі фарбують скрізь. І немає якихось складних відмінностей в роботі, наприклад, румунських і бразильських малярів. Цьому ремеслу нескладно навчитися. Маляр вдихає життя в сірі споруди і предмети, зраджує їм естетичний вигляд. Уявіть собі, що будівлі будуть просто поштукатурені, дерев'яні поручні і парти залишаться в коричневих і чорних плямах від брудних рук, а кораблі так і будуть плавати іржавими, поки не потонуть. Фарба не просто прикрашає поверхню, вона ще захищає її від корозії і руйнування. Зрозуміло, що без фарбування поверхонь трубопроводи, автомобілі та металеві дахи за кілька років приходили б в непридатність.

Масовість і унікальність професії: У наш час маляра зустріти нескладно. Будь-які внутрішні і фасадні роботи на будівельному майданчику не обходяться без цих фахівців. Люди такої професії часто працюють в будівельних і монтажних організаціях, а також на промислових підприємствах. Найважливішим вимогою до професії є відсутність алергічних захворювань, оскільки розчинник, що входить до складу фарб, являє собою шкідливий органічна речовина, яка призводить до сильного погіршення стану здоров'я людей з такими недугами. Маляр повинен також бути акуратним і, бажано, не боятися висоти, адже стіни багатоповерхових будинків теж потрібно фарбувати. По закінченню навчання ти можеш влаштуватися в будівельні організації, реставраційні майстерні, а також ремонтно-будівельні та житлово-комунальні управління.

Допрофесійна освіта: необхідні знання з креслення, фізики, хімії в рамках шкільної програми.

Де отримати професію: Такому ремеслу в наш час навчають у професійно-технічних училищах. Там же можна паралельно отримати і інші спеціальності - штукатур, плиточник, інші. Найчастіше випускники цих навчальних закладів отримують кілька будівельних спеціальностей. Але в монтажних організаціях, на заводах до малярних робіт допускають людей і без спеціальної освіти.

Лицювальник - плиточник

Короткий опис:  лицювальник – плиточник - це одна з професій опоряджувальника будівельного. Без облицювання не можна здати в експлуатацію споруджуваний об'єкт.

Лицювальники-плиточники доводять до необхідної готовності те, що зроблено будівельниками. Їх робота близька до художньої творчості, вони вносять у життя людей почуття радості. Робота лицювальників завжди у всіх на виду. Якщо невеликі дефекти кам'яної кладки неважко виправити подальшою штукатуркою, то вади в роботі лицювальників сховати майже неможливо. Облицьовані керамічними, скляними, азбестовими та іншими плитками поверхні будівель, внутрішні стіни приміщень набувають ошатний вигляд, стають гігієнічніше, довговічною. Весь процес роботи лицювальника-плиточника складається з підготовчих робіт і укладання плиткового матеріалу. У підготовчі роботи входить перевірка геометричної форми підстави, пристрій маяків або марок. Маяки - це плитки, встановлені в точній відповідності з проектною відміткою. На ці плитки майстер орієнтується при укладанні плиток по всій поверхні, що облицьовується.
     Як правило, при обробці приміщень плитковим матеріалом витримується певний малюнок. Плитками з використанням орнаменту облицьовуються стіни і підлоги ванних кімнат, кухонь, холодильних приміщень.
     Робота лицювальників завжди у всіх на виду. Якщо невеликі дефекти кам'яної кладки неважко виправити подальшою штукатуркою, то вади в роботі лицювальників сховати майже неможливо.

Облицьовані керамічними, скляними, азбестовими та іншими плитками поверхні будівель, внутрішні стіни приміщень набувають ошатний вигляд, стають гігієнічніше, довговічною. Весь процес роботи лицювальника-плиточника складається з підготовчих робіт і укладання плиткового матеріалу. У підготовчі роботи входить перевірка геометричної форми підстави, пристрій маяків або марок. Маяки - це плитки, встановлені в точній відповідності з проектною відміткою. На ці плитки майстер орієнтується при укладанні плиток по всій поверхні, що облицьовується.

Як правило, при обробці приміщень плитковим матеріалом витримується певний малюнок. Плитками з використанням орнаменту облицьовуються стіни і підлоги ванних кімнат, кухонь, холодильних приміщень.
      Оздоблення різних елементів будівель відіграє велику роль у художньому і архітектурному оформленні приміщень і тому вимагає особливої ​​уваги до якості робіт, до правильної організації праці і дотримання встановленої технології.

Історія професії: Професія плиточника народилася в глибоку давнину, коли людина стала прикрашати свої оселі і святилища, коли в ньому прокинулося то могутнє почуття краси, якому зобов'язані своїм виникненням архітектура і декоративне мистецтво. Зразки праці плиточників давніх часів збереглися до наших днів.
Піраміди стародавнього Єгипту здавалося б не зв'язані з ремеслом плиточника. Але величезні кам'яні велетні, викладені на блоках вапняку, таїли в своїй глибині невеликі приміщення, призначені для "загробного життя" фараона.

У піраміді Джосера ці приміщення оброблені глазурованими плитками з орнаментальним малюнком-візерунком.

Найбільша піраміда Єгипту - піраміда Хеопса досі зберегла сліди облицювання. У храмі Хеопса, розташованому біля підніжжя піраміди, підлога викладена алебастровими плитами.

Архітектурні пам'ятки античної Греції та Риму неможливо уявити без чудової обробки, створеної з дивним майстерністю плиточниками. Багатоколірні мозаїки житлових будинків Делоса і Пелли, підлоги парадних приміщень, викладених з невеликих плиток, мозаїчні композиції басейнів свідчить про найвищу художній культурі грецьких майстрових. Неймовірно складний і багатий сюжетом декор будівель Остії епохи імператорського Риму захоплює наших сучасників якістю роботи і тонкістю художнього мислення античних ремісників.
Майстерність плиточників передавалося з покоління в покоління. Цехові громади суворо стежили за тим, щоб ні одне з зерен цієї майстерності не зникло безслідно.

Сьогоднішні майстри-плиточники підтримують і розвивають давні традиції своєї професії. Ми невтомно захоплюємося чудовими пам'ятками нашої епохи - станціями метрополітену, театрами, клубами, палацами культури, великими спортивними центрами, які неможливо уявити без високоякісної обробки, в тому числі і без облицювання плитками.

Не менш важливим є й те, як оброблений твій дім, твоя квартира, твоє виробничу будівлю. Це залежить від будівельників-обробників, в тому числі і від плиточників. Плиточник найчастіше працює саме на обробці житлових будинків і якість цієї буденної його роботи значною мірою визначає настрій людей, що живуть в цих будинках.

 Характеристика процесу праці:

• Лицювальник-плиточник повинен виконувати:
• укладання у будинках та інших будівельних об’єктах підлоги керамічною, бетонною та іншою плиткою;
• облицювання стін керамічною, бетонною або кам’яною плиткою;
• покриття підлоги і стін мармуром та графітом;
• роботи з оновлення та ремонту;
• внутрішні декоративні роботи.

Знаряддя праці:

Підлоги облицьовують керамічними, мозаїчними, бетонними, шлакосіталовими, синтетичними плитками. Внутрішні вертикальні поверхні облицьовують керамічними, скляними, полістирольними плитками. Крім того для облицювання різних поверхонь можна застосовувати плитки з природних кам’яних матеріалів (мармурові, гранітові, з вапняку тощо). Для нарізання і обробки керамічних і скляних плиток застосовують плиткоріз. При виконанні облицювання використовують інструмент: шпатель із квадратними зубцями, кельму, гумовиймолоток, гума для затирання швів, правило.

    Лицювальник - плиточник повинен:

 знати:

•  види та основні властивості матеріалів, які застосовуються;
• склад розчинів, мастик, способи та технології їх приготування та застосування;
• способи розбивки, провішування, промаячування горизонтальної,
• вертикальної і криволінійної поверхонь;
• норми і правила проведення та приймання оздоблювальних робіт.

уміти:

• вести штукатурні роботи;
• робити покриття та лицювання стін прямими і фасонними плитками;
• визначити види та причини браку і усувати його;
• робити ремонт та заміну плиток;
• виконувати оздоблювальні роботи згідно з запланованим малюнком.

Вимоги професії до особистості працівника:

    Здібності:

• високий рівень розвитку концентрації і стійкості уваги (здатність зосереджуватися на одному об'єкті при одночасному відволіканні від інших і утримувати увагу тривалий час, не відволікаючись);
• гарні зір і окомір;
• розвита увага до деталей;
• розвинуте просторово-образне мислення;
• творчі здібності;
• високий рівень розвитку тонкої моторики і спритність (тонка моторна координація, точність рухів);
• здатність тривалий час займатися монотонною роботою (виконання часто повторюваних рухів);
• здатність сприймати і розрізняти широкий спектр кольорів і відтінків. 

Особисті якості, інтереси та схильності:

• акуратність;
• організованість;
• чіткість, зібраність;
• оригінальність, спритність;
• почуття гармонії і смаку;
• креативність;
• уважність;
• терплячість, витриманість.

    Ризики професії: Якості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності:

• поганий зір;
• неакуратність;
• захворювання верхніх дихальних шляхів (астма, алергія й ін.);
• неуважність;
• низький рівень розвитку концентрації і стійкості уваги;
• відсутність творчих здібностей;
• низький рівень розвитку тонкої моторної координації.

    Допрофесійне навчаня: для оволодіння професію лицювальника-плиточника необхідно мати знання таких загальноосвітніх предметів, як: фізика, хімія, креслення.
  

   Сфера професійного використання випускника:

• будівельні та ремонтні організації;
• палаци культури, театри;
• великі спортивні центри,
• житлове будівництво,
• цивільне будівництво тощо.

    Заробіток та перспективи зайнятості: Заробітна плата лицювальника-плиточника визначається обсягом виконаної роботи.
      Лицювальник-плиточник може працювати у комерційних та приватних структурах, де заробітна плата визначається контрактом і становить комерційну таємницю. Приблизна заробітна плата лицювальника-плиточника 3-4 розряду 10500-15000 грн. і більше.

Взагалі професія лицювальника-плиточника добре оплачується і набуває престижності.

Будівельні організації України, домобудівні комбінати, ремонтні та експлуатаційні управління міст і сіл відчувають постійну потребу в фахівцях цієї професії. Доволі часто можна побачити об'яви із запрошенням кваліфікованих лицювальників-плиточників на роботу у країнах СНД та за кордоном. Тому вірогідність працевлаштування лицювальника-плиточника після навчання є високою.

Ризик безробіття - мінімальний.